Лісова політика

Державна лісова політика України складається з законодавчих, економічних, адміністративних, соціальних та лісогосподарських заходів спрямованих на стале лісоуправління. В Україні національна лісова політика є складовою державної екологічної політики, яка була сформульована у постанові Верховної Ради України"Про Основні напрямки державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки” (1998 р.). 

Національна лісова стратегія України базується на наступних принципах:
  - Збільшувати площу земель, вкритих лісовою рослинністю, до оптимального рівня у різних природних зонах;
  - Сприяти збереженню біорізноманіття та підвищенню стійкості лісових екосистем;
  - Забезпечувати продуктивність лісів та якість продукції;
  - Впроваджувати політику сталого лісоуправління із особливою увагою до екологічних факторів;
  - Сприяти агролісомеліорації та лісорозведенню.

Лісове господарство ведеться в згідно з сучасним законодавством України, зокрема з Лісовим кодексом України. Державна лісова політика України спрямована на раціональне використання, збереження та відновлення лісових ресурсів. Основна мета лісової політики полягає у підтримці сталого лісоуправління, суміщенні методів лісокористування з екологічними вимогами, збільшенні площі земель, вкритих лісовою рослинністю, шляхом лісорозведення на еродованих, низькопродуктивних землях; інтенсифікації лісокористування, покращенні економічних умов, створенні мережі заповідних територій, впровадженні системи моніторингу природних ресурсів та довкілля; розробці методів зменшення радіоактивного забруднення лісів.